Ви пам'ятаєте, яке значення надавав В. О. Сухомлинський збереженню і зміцненню здоров'я своїх учнів. Напевно, будь-який педагог із ним погодиться: дитина, яка погано почувається, не може добре вчитися. На цих сторінках ми вже не раз писали про те, як полегшити малюкові навчання і зберегти його здоров'я. Зараз давайте підіб'ємо певний підсумок. Необхідно: 1. Дотримуватися «м'якого» режиму дня, який дозволить малюкові спати й відпочивати достатню кількість годин і в той же час не стане джерелом додаткового стресу. 2. Не збільшувати навантаження на дитину за рахунок додаткових гуртків та занять. Часто батьки кажуть: «Але йому (їй) потрібні гуртки, інакше дитина скаженіє від нудьги». Але те, що дитина «скаженіє», є першою ознакою перевтоми. Діти рідко «падають від втоми», як дорослі. Навпаки, їхня система нервового гальмування дуже вразлива і зазвичай страждає першою. Вони так утомлюються, що не можуть зупинитися. Спробуйте залучати дитину до домашніх справ, які вона могла б виконувати разом із вами (помити посуд, поки ви готуєте вечерю, витерти пил, поки ви миєте підлогу) та ін. Можливо, насправді їй необхідно проводити більше часу з вами. 3. Забезпечити дитині повноцінне харчування. Намагайтеся ско¬ротити вживання продуктів, що містять великі кількості солі, цукру, шоколаду, кофеїну, штучних барвників і консервантів. Звертати увагу на «вітамінну насиченість» харчування дитини, особливо в осінні й зимові місяці. Ми звикли пов'язувати поняття «вітаміни» з фруктами, але насправді такі продукти, як кисла капуста, зерновий хліб, зелень (кріп, петрушка, шпинат), гречка, нешліфований рис, печінка, риба, містять набагато більше вітамінів, що необхідні дитині. Обирайте з продуктів ті, які підійдуть саме вашій дитині. 4. При першій-ліпшій можливості намагайтеся більше бувати на свіжому повітрі. Багато дітей і дорослих «сплять на ходу» в ті місяці, коли світловий день особливо нетривалий (листопад, грудень). Щоб позбавитися цієї напасті, слід якомога більше бувати на сонці. Сонячні промені «будять» шишкувату залозу, яка є годинником для всього організму. Дитині можуть допо¬могти також сеанси ультрафіолетового опромінювання, але їх не можна проводити без попередньої консультації з лікарем. 5. По можливості проводити ті процедури, що загартовують. Будемо чесними: тільки унікальна дитина погодиться обливатися вранці холодною водою. Краще обполоснути перед сном прохолодною водою ноги. Уранці набагато ефективнішою буде інша процедура — махровим рушником, змоченим в теплій воді, розтерти до почервоніння шию, вуха і комірну зону. Відбувається прилиття крові до голови, і мозок відразу прокидається. 6. Використовувати для профілактики застудних захворювань препарати, що призначає лікар. Регулярно робити дихаль- ну гімнастику, яка зміцнює дихальну систему дитини. Ці вправи не обов'язково виконувати вранці, можна зробити їх і в другій половині дня (наприклад після приготування уроків). Під час застудних захворювань варто виконувати їх щодня, яктільки дозволить стан дитини, — вони допомагають уникнути ускладнень під час застуди. 7. Ретельно доліковувати вдома навіть легкі застуди, не відправляти до школи напівхвору дитину. Я чудово розумію, як це важко, та все ж таки це саме той випадок, коли варто зібрати волю в кулак. Дитина, яка не видужала до кінця, не спроможна як слід навчатися, вона заважатиме собі й оточуючим, позаражає половину класу, а головне — з легкістю підчепить будь-яку інфекцію з тих, що циркулюють школою. Більшість дітей у молодших класах періодично застуджується, і до цього слід ставитися по-філософськи. Але не можна допускати, щоб легкі застуди тягнули за собою ускладнення у вигляді гнійних отитів, гаймориту, тонзилітів і перетворювалися на хронічні захворювання. Від здоров'я дитини в молодшому шкільному віці залежить її стан у період статевого дозрівання, а цей період, як правило, є ключем до здоров'я на все подальше життя людини. Не економте час, економте здоров'я дитини. У початковій школі дитина навряд чи зможе серйозно відстати від навчальної програми за тиждень або навіть за два, особ¬ливо, якщо регулярно робитиме уроки. 8. Стежити за станом дитини і вчасно помічати «стрибки зростання». У віці 7—10 років діти досить інтенсивно зростають. Якщо дитина росте «стрибками», то часто в період «стрибка зростання» вона досить відчутно «тупішає» і починає погано поводитися. Це не дивно — у неї всі сили йдуть на «зростання» і нормальне у звичайних умовах навантаження стає надмірним. Такій дитині необхідне зниження навантаження (якщо є додаткові секції, краще на якийсь час від них відмовитися), повноцінне харчування, вітаміни. Подумайте про те, щоб провести вихідні або канікули за містом. Якщо у дитини є «стерті» неврологічні проблеми, у цей період їй можуть знадобитися препарати, що поліпшують кровообіг в судинах головного мозку, — їх призначає невропатолог. Як визначити, що ваша дитина увійшла до «стрибка зростання»? Послухайте пораду Януша Корчака
Вечерю закінчено, малюків відправили спати. У цей момент одна зі старших дівчаток, відкусивши великий шматочок хліба, демонстративно кидає залишок порції на стіл, за яким я сиджу, і йде далі, човгаючи ногами. Я був настільки здивованим, що не знайшов що і сказати, окрім: «Бридке, зухвале дівчисько». У відповідь вона презирливо знизала плечима — бризнули сльози — скривджена, вона прямує до спальні. Я здивувався, коли застав її незабаром у ліжку, і вона вже спала. За декілька днів потому я зрозумів причину цього, здавалося б, безглуздого вчинку, коли та ж сама дівчинка заявила, що хоче лягати спати раніше, разом із маленькими. Самолюбна, вона не відразу змогла зважитися на таке приниження — лягати спати разом із малюками. І ось напівсвідомо або підсвідомо спровокувала мене на спалах гніву, щоб мати привід образитися, розплакатися і раніше, ніж зазвичай, лягти спати... Декілька слів про її човгальну ходу. Ходила вона не піднімаючи ніг, ніби тягла їх по підлозі. Деяким дітям це подобалося, і вони стали їй наслідувати. Ця стареча хода в дитини здавалася мені неприродною, смішною, потворною і, додам, якоюсь неповажною. Згодом я помітив, що така хода не тільки природна, але й властива дітям у період інтенсивного розвитку. Це хода втомленої людини. Коли я займався приватною практикою, я неодноразово запитував: — А ви не помітили, що у вашої дитини змінилася хода? — Так, так, йде, набундючиться, наче принцеса якась. Ну просто біда, а інколи і злість розбирає. Волочить ноги, немов старець або бог знає як напрацювалася.
9. Дати можливість дитині відчувати вашу любов, розуміння і підтримку. Дуже часто хвороба — єдиний спосіб для дитини вплинути на поведінку дорослого. Наприклад, дитина не хоче йти до школи через конфлікт з однокласниками. Втомлений і роздратований дорослий відповідає їй щось на зразок: «Припини нити, розбирайся сам (а), ти вже великий (велика)». Оскільки дитина не може сама знайти адекватне розв'язання проблеми, вона усувається від неї, захворюючи. Хвороба дає їй бажану можливість не ходити до школи, заспокоїтися, вийти зі стресу і зібратися із силами. Проте було б набагато краще, якби батьки дозволили дитині відпочити днинку вдома, і за цей день обговорили б із нею ситуацію, що склалася, намітили шляхи розв'язання проблеми. Тоді дитині не довелося б хворіти зайвий раз.
